22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал
крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих
років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А
багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у
тисячолітній історії всього нашого людства. Невже ми забули про це?
Кожен раз в цей День ми згадуємо.
Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і
потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей
страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми.
Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з
сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і може даже онуки. І, напевно, вони
теж хотіли жити в мирі та злагоді ...
До цієї дати в бібліотеці оформлена виставка – пам'ять « Як довго ця
війна тривала» , та проведена інформаційна година ,де діти ознайомились з
історією тих трагічних продій. Також
бібліотекар разом з Каріною Вініченко, яка є активним читачем ,відвідали жінку - ветерана Терентьєву
Пелагею Василівну , та висловили їй слова подяки .