Минає 120 років від дня народження Євгена Коновальця, котрий відійшов маючи лише 47 років. Історія вчить, що легше вмирати, легше приносити себе в жертву, легше закликати до жертви й посвяти, ніж будувати державне життя народу.
Наскільки б критично ми не розглядали події, пов'язані з ОУН, що відбувалися після 1940 р., постать Євгена Коновальця, поруч з Симоном Петлюрою, увійшла в нашу історію, дійсність, боротьбу, прямо у кров нашої політичної думки й революційної дії, як неповторна.
Після Євгена Коновальця ми мали борців, керівників окремих груп, які стали мужніми, героїчними, блискучими у своєму середовищі, більшими чи меншими авторитетами всеукраїнської дійсності: серед них командир УПА Тарас Чупринка, провідники двох ОУН -Андрій Мельник і Степан Бандера, з-поза націоналістичного середовища Іван Багряний...
Усі вони зробили внесок в українську справу - такий, до якого вони прагнули, у повному й глибокому переконнні, що чинять краще за інших, не можуть відступити від започаткованої справи, від своїх принципів, і що історчина доля, хотіли вони цього чи ні, поставила важкий тягар відповідальності саме на них.До цієї дати в Новофедорівській бібліотеці була оформлена інформаціна сторінка " Євен Коновалець - боротьба за незалежність.
Немає коментарів:
Дописати коментар